У нас в горах, як лиш настає Божа Пилипівка (Різдвяний піст), то люди відразу починають говорити про Різдвяні свята та про коляду. Коляду приймають усі, люди вірять, що з колядою у дім приходить добро, затишок і достаток. Господині декілька днів готуються до свят: роблять порядки і готують різні смачні страви, щоб зустріти коляду і пригостити гостей. Господарі кутають худобу, промітають сніг, топлять піч, дістають відкладені гроші та рушничок, яким покривають хрест. Уся родина разом з дітьми і гостями чекать на велику церковну коляду.

Уже собаки загавкали, дзвіночок задзвонив… Слава Богу! Дочекалися колядників!

Коляда церковна або Велика – це старовинний християнський зимовий звичай, який став частиною Різдвяних свят і триває донині на Путильщині. Люди вірили, що весна не прийде і доброго врожаю не буде, якщо колядники не заколядують в кожній хаті.  Найголовнішим є «Береза» -провідник колядників, вибирає коляду, що підходить та вставляє ім’я особи кому співає. Він повинен знати всі коляди на пам’ять. Береза носить хрест церковний, який перевязують повісмом – перші нитки цьогорічної пряжі і дзвіночок, першим заходить до хати і першим сідає до столу.

Коли коляду відколядували, страви скуштували можна і співанку під скрипочку заспівати. Віншування і до другої хати… Христос народився! Славімо Його!

На фото: «Береза» - Петро ГРАМАЖОРА (верстатник д/о цеху №1) з сином і зятем, водій Сергіївського лісництва Юрій ЮРБАШ та інші поважні газди Путильщини.