Якщо людей морозні зимові дні радують своєю свіжістю, то дикі звірі у горах тяжко переживають цей період. Адже присипана снігом земля, дерева та кущі не дозволяють тваринам повноцінно харчуватися. А з тим кущиком ожини чи афиннику, який зеленіє на сонячній стороні та не встиг сховатися під сніговий покрив, оленям і косулям складно зимувати.

   Тому єгері, починаючи з листопада і до кінця лютого, підгодовують диких звірів. Навіть, незважаючи на те, що з кожним роком коштів на заготівлю кормів виділяють все менше, розповідає мисливствознавець ДП «Путильський лісгосп» Максим Вікторович ЦЕГА.

 

Запаси кормів обмежені

   Підгодівля ділиться на три періоди, найактивніша фаза – третя, триває сорок днів. За цей час п’ять працівників єгерської служби та ініціативні лісничі обходять 25 майданчиків для підгодівлі. Завдяки багаторічному досвіду, єгері вже знають, скільки кормів потрібно з розрахунку на одну тварину. Так, за місяць олень з’їдає 40 кілограмів сіна, п’ятдесят листяних віників та сорок кілограмів кукурудзи. Козуля потребує десять кілограмів сіна, по двадцять листяних віників та кілограмів кукурудзи. Дикий кабан з’їдає за місяць вісімдесят кілограмів кукурудзи.

   Ще кілька років тому, Путильське лісове господарство знаходило кошти, щоб придбати комбікорм, макух та зерно. На цьогорічну зиму працівники лісового господарства закупили чотири тони кукурудзи в зерні, сім тон – в качанах та тонну солі. Окрім цього, по лісництвах заготовили відповідні кількість сіна, а ще віники з листяних порід, які підвішують у кормушках.

 

Ведеться боротьба з браконьєрами

   Цікаво, як обирають місця для підгодівлі звірів? Максим Анатолійович розповідає, що їх визначають за міграцією звірів: де вони найбільше знаходяться, там і встановлюють. Зазвичай, це місця далекі від траси, людних об’єктів.

   Такі місця підгодівлі звірів лісничий Усть-Путильського лісництва Олексій Скрипчук та єгер Юрій Вейчук показали в урочищі Бісків. Проїжджаючи через урочище, ми натрапили на велику кількість звірячих слідів. Буквально перед приїздом біля дороги гуляв олень, обабіч – заячі сліди, лисиці. А далі – вириті дикими кабанами цілі майданчики. Це свідчить про те, що фауна Карпат збільшується. Відбувається це завдяки не лише зимовій підгодівлі, а й суворому контролю за браконьєрами.

   - Сьогодні у любителів незаконного полювання на руках багато зброї, - каже Максим Вікторович, - вони володіють потужним транспортом, приладами нічного бачення. Якщо зважити на відсутність робочого транспорту у єгерів, то їм важко боротися з сучасними браконьєрами. Спробуй наздожени позашляховик пішки, на коні чи на власній автівці (якщо вона є) мисливськими угіддями, площа яких складає 32 тисячі гектарів. Та й штрафи за незаконно добуту звірину не настільки великі, щоб налякати їх. Припустимо, за минулий рік ми склали сім протоколів, з них три – за браконьєрство. Максимальний штраф прописали 1020 гривень. Браконьєр заплатив його і наступного дня знову в ліс. Тому ця боротьба безперервна, а якби ми мали транспорт, то вона була б більш ефективною.

   - Окрім браконьєрів у лісі мешкають ще й хижаки, з якими також ведеться боротьба…

   - Так, практично на території кожного лісництва є вовки та рисі. Нещодавно двох вовків зустрічали на перевалі Шурдин, де вони загризли бродячу собаку. Але зграї цього року не були зафіксовані. Відстріл вовків, лисиць та бродячих собак у лісі ми можемо організовувати і робимо це (у минулому році добули шість вовків). А от відстрілювати рись, яка занесена до Червоної книги України – категорично заборонено. А за зиму вона здатна знищити до десяти козуль.

 

Популяція звірів у лісах збільшується

   Позитивним результатом роботи щодо підгодівлі та захисту звірів стає збільшення їх чисельності. Так мисливствознавець підкреслює, що за останні роки (з 2012 року) спостерігається тенденція зростання популяції. За результатами останньої таксації у лісах Путильщини мешкає 116 оленів, 278 козуль, 90 кабанів, 140 зайців. До речі, популяція диких кабанів у нашому районі збережена на відміну від низинних районів (Сторожинецького), де у зв’язку із загрозою африканської чуми свиней їх знищили. Також у кожному лісництві місцеві лісничий та єгері відмічають проживання ведмедя.

   - Максиме Вікторовичу , як вдається визначити кількість звірів і наскільки точна ця цифра?

   - Ми визначаємо їхню кількість методом таксації точковка по їхніх слідах. І результат складає приблизно 90 відсотків від точної кількості. А якщо взяти приблизні коефіцієнти приросту за умови тільки законного полювання у лісах згідно придбаних ліцензій, то таким чином теж можна визначати число дичини. А вже згідно цієї цифри відраховуються три відсотки на добування звірини при полюванні.

   - Що вдалося вполювати мисливцям цього року?

   - Сезон полювання розпочався 3 листопада і триватиме до 31 січня. На лісгосп виділили 41 ліцензію на відстріл дичини: три на добування оленя, 27 – на кабана, 11 – на козулю. Коштують дозвільні документи відповідно 2800, 2400 та 2000 гривень.

   Найактивніше взяли участь у полюванні мисливці на території Усть-Путильського та Шепітського лісництв. Добули п’ять козуль, оленя та вісім кабанів. А в загальному можна відзначити, що цього року вдалося добути 45-50 % дичини від загальної кількості, порівняно з минулим роком, коли вполювали 25 %.

 

   Ми поверталися з Біскова, сповнені позитивних вражень. Навіть, незважаючи на те, що так і не зустріли жодного звіра, чисельні сліди вказували на їхню присутність. І допоки ми спостерігали за ними, мабуть, вони стежили за нами. Причому уважно, бо навіть тварини відчувають, що поки одні люди їх підгодовують, інші вистежують, щоб убити.

   Тому лісівники запевняють, що навіть при обмежених можливостях будуть спрямовувати усі зусилля на боротьбу з браконьєрами. І закликають громадськість з повагою ставитися до карпатських звірів, приходити в їхню домівку – ліс з гостинцями, а не рушницями.